Як Святого Миколая зустрічали у Білівському дитсадку

18 грудня, напередодні  Дня Святого Миколая, Білівська сільська громада знову зібралася аби порадіти досягненням своїх чад, вихованців ДНЗ «Сонечко».

Вкотре, із року в рік, не перестають нас дивувати цікавими танцями, оригінальними віршами та зворушливими піснями мешканці дитсадка. Кожен виступ маленьких хлопчиків та дівчаток перетворюється у справжнє свято, як для педагогів, які старанно його готують, батьків, які підшукують красиві костюми і хвилюються за кожне сказане слово, самих дітей.

Фішкою цьогорічного свята стала імпровізована сценка, яка тривала весь вечір та оповідала про дітей, які очікують приходу Миколая, їхню маму, горобця, що збирає листи для Чудотворця, злого Антипка, що хотів всьому завадити та мешканців царства Льодовиська. Милував око і білосніжний трон, спеціально споруджений для найголовнішого гостя вечора.

Перевірити дітей на слухняність звісно прийшов і винуватець свята – Святий Миколай. Втомившись із «довгої дороги» чудотворець сів перепочити та заодно і послухати які молитви та віршики знають вихованці «Сонечка» і переконатися  чи заслужили вони цьогоріч на подарунки. Коли у чемності хлопчиків і дівчат не виявилося сумнівів, всі отримали заслужені подарунки і Миколай у супроводі ангелів пішов.

Крім Святого Миколая до діток на свято завітали всечесні отці о. Володимир Заболотний та о. Богдан Верхомій. Свій візит нанесла і в.о. сільського голови Надія Котуза. Також вперше у ролі завідуючої дитсадка до дітей звернулася Оксана Задорожна.

Поміж тим, усі діти в симпатичних костюмах, наспівуючи святкові мелодії та пританцьовуючи, повертали кожного дорослого на святі у безтурботний світ дитинства. І на мить здавалося, що все у нас в країні добре, що не було Майдану, що немає війни… Так, справді, унікальна особливість дітей в тому, що вони роблять світ добрішим і світлішим, навіть коли у дорослих зникає будь-яка надія на краще.

Тож, давайте разом надіятися на краще, на те, що наступний рік принесе у нашу державу та кожну оселю тільки мир та добробут, а слово «війна» залишиться справжнім лише у нашій пам’яті.

Аліна Сокальська

Світлини Сергія Коцана