Як не ми – то хто?

Близько двох тижнів тому на вулиці Пліщука розпочалися роботи по встановленню дерев’яного моста через річку Біла. Втілилось це в реальність завдяки ініціативі жителів вулиці Богдана Гоцька та Богдана Цішки і їхніх родин. Згодом до робіт долучилися і близькі сусіди - Любомир Петрів, Віктор Сухий, Андрій Мельник, Володимир Лущинський, Михайло Скрипник та Богдан Карпінський. За словами Богдана Гоцька, до їхнього віддаленого куточка вулиці дуже важко добиратися, а по вузенькому містку, звісно, не проїде жоден транспорт. Проте, найголовнішою проблемою є те, що на вулиці проживає чимало людей похилого віку, до яких, в разі чого не дістанеться швидка допомога. Враховуючи неспроможність сільського бюджету покрити всі витрати на проблеми села,  ситуацію довелося брати в свої руки.

 Якщо деревом і щебенем допомогли лісничий Білецького лісництва Михайло Демкович та Білівський сільський голова Володимир Шматько, то всі інші будматеріали люди закупляли самотужки. Та й працювати над здійсненням задуманого взялися, не покладаючи рук.

Жителі вулиці Скалка наочним прикладом показали, що ініціатива і власні старання дають набагато кращий результат, ніж надія на допомогу від влади. Як то кажуть: «Не чекай з моря погоди…»

Аліна Сокальська

Фото