З ювілеєм, рідна школо!

1 вересня, у той день, коли красуня-осінь поважно переступає поріг природи й входить у свої законні володіння, Білівська ЗОШ І-ІІІ ст. відзначала одразу два свята.  По-перше, Міжнародний день знань, а отже й початок іще одного навчального року з новоприбулими першокласниками, по-друге сільська альма-матір святкувала свій 40-й день народження.

На спільне для усієї сільської громади свято Першого дзвоника зійшлося чимало білівчан. Шкільне подвір’я красувалося синьо-жовтими повітряними кульками, а ошатні випускники з першокласниками хизувалися різнобарвними вишиванками. Особливим трепетом цей день відзначився не двох, як зазвичай, а трьох шкільних класів: щоправда, одного колишнього і двох теперішніх. Позаяк, крім одинадцятикласників, для яких шкільний дзвоник лунав востаннє та першокласників, які вперше його почули, на святі були присутні і перші шкільні випускники. Саме вони у 1974 р., коли усіма силами педагогічного колективу, завершилося будівництво школи, з хвилюванням поспішали на своє перше шкільне свято, таким воно було і для самої школи.

Привітати школярів із початком нового навчального року та побажати успіхів завітали дирекція школи у складі директора Юрія Ярового та завуча Мельничук Емілії Василівни, Всечесні отці о. Богдан та о. Володимир, в.о. заступника районного методкабінету  Петрів Світлана Михайлівна, завідуюча ДНЗ «Сонечко» Задорожна Оксана Володимирівна, в.о. сільського голови Котуза Надія Іванівна, дільничний інспектор с. Біла Бутра Віктор Володимирович, колишній директор Білівської школи Федорович Марія Йосипівна та інші.

Цьогорічне свято школи було насиченим та цікавим. Традиційно винуватці свята, колишні вихованці дитсадків, а сьогодні дорослі школярі, пройшли кола слави під руку зі своїми старшими друзями, одинадцятикласниками. Пройти почесною ходою шкільним подвір’ям випала честь і вже зовсім дорослим колишнім учням школи, випускникам 1985 року. Та незважаючи на відмінності у віці кожного з учасників ходи, всім вона приносила неймовірне задоволення.

Благословення на добре навчання учні Білівської школи одержали від духовних наставників о. Богдана та о. Володимира, які відправили молебень та окропили всіх присутніх святою водою.

Поміж щасливими моментами відзначення шкільного свята, неможливо було забути про страшну реальність, яка наступила у нашій державі – війну на Сході України. Адже не всі дітлахи в цей день мали змогу піти до рідних навчальних закладів і почути свій перший шкільний дзвінок. Хвилиною мовчання було вшановано пам'ять загиблих за незалежність і волю України, піснею та словом згадано тих, хто ще не впав у нерівній боротьбі з ворожим військом, в тому числі й жителів Білої.

На перший погляд ювілейне свято Першого дзвоника у Білівській школі нічим не відрізнялося від попередніх: все ті ж схвильовані обличчя першокласників,  яких не видно за пишними букетами, метушливі рухи матерів у натовпі та повітряні кульки, що ледь похитувалися від осіннього вітерцю. Першокласники, як завжди розповідали кумедних віршиків, школярі оспівували любов до рідного навчального закладу, відмінники  отримували з рук директора похвальні листи. Проте, у кожній вітальній промові поруч з побажаннями звучали слова співчуття, шкільний святковий репертуар поділився на сумне і веселе, а вічні слова «Ще не вмерла України» і «Боже, великий, єдиний» змушували людей плакати.

Як сказав о. Володимир Заболотний у своїй вітальній промові, «ваше АТО тут, школярі». Священик вів до того, що основна ціль учнів навчатися, приносити добрі плоди своїй державі у формі знань, винагороджених високими оцінками. Адже тільки у розумної держави є розумне майбутнє.

Тож, будьте мудрими, дорогі діти! Навчайтеся, здобувайте знання, розвивайтеся! Нехай ваші досягнення у стінах школи пустять глибоке коріння, а слава про вас, як про справжніх людей ходить по всьому світу!

Аліна Сокальська

Фото