« Під звуки випускного вальсу дитинство відпливає в даль…»

1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, випускників Білівської ЗОШ І-ІІІ ст. всією сільською родиною проводжали у доросле життя.

Через несприятливі погодні умови, які продовжують розчаровувати українців вже декілька днів поспіль, свято довелося перенести у приміщення фойє Білівського будинку культури. Проте навіть дощ, який у день випускного, символічно, трохи притишив крок, не міг стати на заваді чудового настрою в одне з найяскравіших та незабутніх свят у житті – свято випускного балу.

Зала місцевого будинку культури сяяла у день випускного різнобарвними стрічками та повітряними кульками, і теплотою приймала своїх гостей.

Образи випускників 2014 року стали для усіх повною несподіванкою. Колишні галасливі школярі, наче помахом чарівної палички, вмить перетворилися в елегантних леді та джентльменів. Проте, головною їх прикрасою стали, зовсім, не яскраві костюми та вишукані сукні, а сяючі погляди, сповнені віри в краще майбутнє.

«Без Бога – ні до порога» - завжди говорить мій колишній класний керівник. Справді, таке важливе дійство не могло пройти без богослужіння у церковних храмах с. Біла. Спочатку, у церкві Різдва Пресвятої Богородиці, тоді у храмі Воздвиження Чесного Хреста. Після благословення всечесних отців о. Богдана та о, Володимира, щасливі випускники попрямували на офіційну частину свого свята до Будинку культури.

За традицією офіційна частина випускного вечора розпочалася з промов запрошених високоповажних гостей: директора школи Ярового Юрія Михайловича та сільського голови Шматька Володимира Петровича. З їх вуст пролунало багато хороших слів напуття та побажань. Згодом випускникам були вручені результати їхньої 11-річної роботи − атестати про закінчення повної середньої освіти. Ще одні «нагороди» випускники отримали вже з рук своїх наступників, учнів 10-го класу у вигляді грамот та саморобних медалей». Також, про кожного з винуватців свята був складений цікавий віршик, в якому відображалися таланти, переваги та особливості кожного з них.

Невимовно зворушливим було цьогорічне свято закінчення школи. З особливим трепетом бриніла промова випускниці Олесі Божагори та її мами; сльозами наповнювались очі, коли звучала у виконанні однокласників пісня про найдорожчу людину; щеміло серце, коли до дітей зверталася їх друга шкільна мама, класний керівник, Скрипник Ольга Тарасівна.

Дещо сумний настрій дійства перемінили його веселі гості. В честь свята, подарунок своїм старшим братам і сестрам, зробили учні молодших класів, виконавши жартівливий танок під запальні ритми «Пісні про знання Буратіно». Та й самі випускники не давали собі затужити: розвеселяли всіх присутніх кумедними поезіями про вчителів, однокласників і шкільні роки.

Ті, хто найбільше хвилювався і з особливим нетерпінням чекав цього дня, також долучилися до привітань. Матері випускників зробили своїм коханим дітям музичний подарунок, проспівавши для них зворушливу пісню.

Та, попереду була одна з найбільш очікуваних частин свята – вальс випускників. Варто сказати, що танець однокласників став справжнісіньким фурором, адже на такому високому рівні, здається, не танцював ще, ні один із випусків. Особливу похвалу варто висловити хореографу-постановнику цієї композиції, вчительці фізкультури Тетяні Дмитровській. Саме завдяки чіткому керівництву і фантазії цього педагога, танець вдало втілився талановитими учнями в життя. Наприкінці свята випускники виконали іще один танець, щоправда, уже зі своїми батьками.

Здійснивши прощальне коло слави, випускники під проводом свого класного керівника, Скрипник Ольги Тарасівни пройшли під аркою з вишитих рушників. Їх щедро засипали пшеницею та монетами на щастя і без зупину аплодували.

Гадаю, це свято запам’ятається не тільки випускникам, але й усім, хто був на ньому присутній. Навіть, попри похмуре небо, яке час від часу посипало людей дрібним дощиком, було тепло і затишно. Всі односельчани враз стали великою родино, яка з тремтінням спостерігала за своєю дитиною, що робить крок у незвідане, крок у доросле життя…

Аліна Сокальська

Світлини Ірини Чайки