Білівська сільська рада повідомляє про оприлюднення проекту рішення «Про затвердження Положення про порядок відшкодування збитків від неотриманих Білівською сільською радою коштів за фактичне землекористування суб’єктами підприємницької діяльності, фізичних осіб».

            Відповідно до Закону України ст.. 9 та 13 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 р.    № 1160-ІV, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська рада виносить на публічне обговорення проект рішення «Про затвердження Положення про порядок відшкодування збитків від неотриманих Білівською сільською радою коштів за фактичне землекористування суб’єктами підприємницької діяльності, фізичних осіб», з метою приведення у відповідність до Цивільного Кодексу про платність користування землею.

       Розробником проекту вказаного рішення є Білівська сільська рада, що знаходиться за адресою : вул. Штокалівка,158 с. Біла Чортківського району Тернопільської області,48514, тел.. 55-2-42.

        Зауваження та пропозиції щодо проекту рішення будуть прийматися протягом місяця з дня оприлюднення за адресою вул. Штокалівка,158.

 

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

 

       Проекту рішення «Про затвердження Положення про порядок відшкодування збитків від неотриманих Білівською сільською радою коштів за фактичне землекористування суб’єктами підприємницької діяльності, фізичних осіб».

 

 

                Проектом рішення затверджується порядок впорядкування плати за користування земельними ділянками до укладення договорів оренди, яке розроблено на основі Конституції України, Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року, Цивільного кодексу України, законів України «Про землеустрій», «Про оренду землі», Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Постанови Кабінету Міністрів України  від 19.04.93 №  284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам” та інших нормативно-правових актів, що регулюють земельні відносини в Україні.

 

 

І. Опис проблеми

 

                Земельним кодексом України, Податковим кодексом України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а плата за землю справляється відповідно закону та у вигляді земельного податку або орендної плати. При цьому, якщо попередні етапи набуття права на оренду землі обмежуються часовою межею (30 днів), то термін виготовлення документації, оформлення договорів оренди та їх реєстрація у будь-якому  законодавчому документі не прописані.

                Натомість ст.6 та ст. 631 Цивільного кодексу України дають змогу застосовувати на практиці дане Положення та надасть змогу здійснити суб’єктам господарювання, які використовують земельні ділянки без правовстановлюючих документів (договору оренди землі чи державних актів на власність, постійне користування землею) оплату за час фактичного використання землі і до моменту отримання документу, що посвідчує право користування нею, та його державної реєстрації.

 

 

ІІ. Обґрунтування прийняття регуляторного акту

 

                Встановлено, що суб’єкти господарювання-юридичні та фізичні особи – приватні підприємці, на підставі цивільно-правових угод (або договорів оренди) та для здійснення господарської діяльності, набувають майно (чи його частину). Одним із обов’язків є оформити право користування (чи власності) на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, та здійснювати оплату за використання землі. Однак ряд суб’єктів господарювання не дотримуються цього обов’язку, вважаючи за достатнє бути власником лише майна. В той же час фактично землею для обслуговування свого майна користуються. Як наслідок такої ситуації – сільський бюджет недоотримає значні суми коштів за період фактичного використання землі. Для виправлення такої ситуації і підготовлено проект регуляторного акта – «Про порядок відшкодування збитків від неотриманих Білівською сільською радою коштів за фактичне землекористування суб’єктами підприємницької діяльності, фізичними особами», після впровадження в дію якого суб’єкти будуть зобов’язані дотримуватись норм закону щодо платного використання землі через укладання угод про відшкодування збитків від недоотримання коштів за фактичне використання земельної ділянки.

 

 

ІІІ. Визначення очікуваних результатів

прийняття регуляторного акта

 

                Впровадження в дію цього порядку шляхом укладання угод на відшкодування втрат недоотримання коштів призведе до збільшення надходжень коштів до сільського бюджету. Плата за користування землею буде проведена в повному обсязі та за весь період фактичного користування землею – з часу набуття права на майно чи його частину, розташування тимчасових споруд.

 

 

 

 

IV. Альтернативні способи досягнення встановленої мети

                Альтернативних способів досягти поставленої мети – використовуючи землю, сплачувати за її використання, як того вимагає закон, немає.

 

 

V. Обґрунтування можливості досягнення встановлених

цілей у разі прийняття регуляторного акта

                Впровадження цього регуляторного акту не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з сільського бюджету. Підготовка угод про відшкодування збитків від недоотримання коштів за фактичне використання землі та їх реєстрація проводиться безоплатно.

 

 

VІ. Оцінка впровадження та виконання

вимог регуляторного акта

                Впровадження цього регуляторного акта в першу чергу призведе до наповнення бюджету від плати за землю. Наповнення бюджету, в свою чергу, дасть можливість органу місцевого самоврядування розвивати інфраструктуру свого населеного пункту, тощо. Підвищиться рівень фінансової та правової відповідальності суб’єктів господарювання внаслідок вчинення ними будь-яких дій щодо розпорядження та використання майна та землі.

 

 

VІІ. Оцінка ризику впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта

                Впливу будь-яких зовнішніх чинників на дію регуляторного акту не очікується.

 

 

VІІІ. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта.

                Постійно, з дня опублікування та до моменту урегулювання даних питань чинним законодавством.