Меню
Пошук
Посилання
Чортківська РДА
Чортківська РайРада

Офiцiйне представництво Президента України
Головна » 2016 » Листопад » 28 » Ми пам`ятаємо...
21:22
Ми пам`ятаємо...

Пекельні цифри і слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов прокляття ожива,
Роки ті чорні, голод...голод...
У люті сталінській страшній
Тінь смерті шастала по стінах.
...мільйонів. Боже мій!
Недолічилась Україна.
В руках, що виростили хліб,
Не залишили і зернини.
Ні, рід наш в горі не осліп,
Ти все згадаєш, Україно!
Згадай усе ти, щоб воздать
Близьким і дальнім людоморам.
Хоч радість легше пам’ятать,
Та треба пам’ятать і горе.

Голодомо́р 1932—1933 років — геноцид українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках шляхом створення штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати. Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, які спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей від голоду. Понад чотири мільйони загиблих і мільйони не народжених українців – цими цифрами нині оперують науковці, дослідивши архівні матеріали й проаналізувавши сотні тисяч свідчень. Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам'яті жертв голодоморів. Меморіальні заходи проводяться як в Україні, так і поза її межами. Щорічно, в цей день проводиться всеукраїнська акція «Запали свічку».

    Що року у  селі Біла також вшановують пам'ять жертв голодомору. Провели поминальна відправу,яка розпочалася о 15 годині. Дві парафії вийшли із церков і попрямували до Христа Жертв Голодомору, він знаходиться неподалік Будинку культури. На відправу зібралися жителі села, учні, працівники установ. Отці Володимир та Богдан відправили молебень та висловили слова співчуття та скорботи за втрачені невинні душі, згадали історію страшного часу. І наголосили на тому, що потрібно пам’ятати та молитися за душі не упокоїних людей і в цей поминальний день не полінуватися запалити свічку.

  Після відправи слово дали діткам, які підготували розповідь та вірші про Голодомор. Усі сумно вдумувались у сказане, сльози жалю текли по обличчях людей.  Нажаль ми змінити нічого не можемо, але ми повинні пам’ятати свою історію. Незважаючи на брак часу, щорічно віддавати шагу душам, яких замордував голод. І не забути  запалити свічку, щоби освітити шлях неупокоїних людей. Привчати до цього потрібно і молоде покоління. Вони повинні знати і поважати свою історію, адже говориться, якщо людина не знає минулого, то чи заслужила вона на майбутнє?  

Переглядів: 51 | Додав: Sergo8 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0

Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz

Copyright Sergiy Kotsan © 2017
BY S.Kotsan