Білівська сільська рада - Історія білівської ЗОШ
 


Меню
Пошук
Посилання
Чортківська РДА
Чортківська РайРада

Офiцiйне представництво Президента України
Архів

Є багато цікавих книг, проте книгу про  історію Білівської школи ще не надруковано. А історія ця цікава і багата подіями і видатними людьми.



По-різному склалися родоводи шкіл. Одні знають точну дату виникнення, інші складались поступово, немовби вбираючи нагромаджувані віками сили і розум  людей, їх могутній дух і бунтівничу дієздатність.  Село Біла було і є одним із найбільших на Чортківщині.

Діти села Біла навчались грамоти і рахунків у класах, відкритих при двох греко-католицьких  церквах і костелі.   На початку  1900 років в селі почали створюватися культурні осередки. Заходами о. Пісець- кого засновано в селі читальню «Просвіти» і поставлено мурований будинок читальні із театральною залою. В селі існувала з давніх часів і друга читальня Качковського.

Окремо існувала читальня (клуб) для поляків із сценою і залою для глядачів.

Отже, у Білому проживали розумні, працьовиті люди, яких вже не могла задовольнити освіта, яку отримували у класах, відкритих при двох церквах, костелі і у будинках без умов для навчання. У 1903 році на кошти жителів с.Біла розпочато будівництво української школи і закінчено в 1907 році. Новий навчальний рік учні розпочали у новій двохповерховій школі. Директором був п. Костельський. Учні вивчали українську, німецьку, польську мови, арифметику, закон Божий,введено було урок  ручної праці (плели кошики). Сьогодні  приміщення сільської ради.


Початкову школу закінчували за 6 років. 3-4 класи навчались по 2 роки. За часів панської Польщі була початкова, а також шестикласна школа, в якій вчили німецьку, поль-ську,українську мови, арифме-тику,історію Польщі, закон Божий.

В австрійські часи працювала 4-х класна школа з українською мовою

навчання; в польські 7 класна і приватна 2-х класна «Рідна школа».

В селі на 9 грудня 1931 року було 4654 чоловік населення працювала 6-річна школа. Учні школи тісно співпрацювали із закладами культури – трьома хатами читальнями. У 1928-1931 роках Білівська «Просвіта» проводила активну діяльність. Керівником «Рідної школи» у Білому був професор Пилип Гошовський, він одночасно керував духовною церковною оркестрою. Ученьь школи, білівчанин, в майбутньому  всесвітньовідомий Боян –Петро Болехівський, розгортає активну діяльність у селі : веде хор при «Союзі українок», мішаний хор при читальні  «Просвіти» (1933-1936), політичний в’язень, емігрант, що жив, творив, прославився у Канаді.

З 1941 року діти шкільного віку здобували семирічну освіту, а для дорослого неписьменного населення відкрили лікнепи, які охопили понад 500 чоловік с. Білого.

Початкову школу закінчували за 6 років. 3-4 класи навчались по 2 роки . Другий рік учні вчились у так званій «повхтурці», організованій для кращих учнів після закінчення початкової  школи.

В школі працювало понад 14 вчителів. На фото останній випуск шестирічної школи.

У числі перших педагогів були жителі села п.Лопатинська, п.Баюк, п.Юрчишин.

Минуле було. Воно густо пере-плелося із сучасним, з людськими долями та суспільними проблемами, воно далі живе з нами і шукає своєї дороги до Сонця.


1946 рік. В містах і селах Західної України створюються перші піонерсь-кі загони. Старшою піонервожатою була вожата Чортківської СШ №1 Сороч-кіна Любов Михайлівна. Директором –Сіраченко, завпедом – Бойко Лев Іванович..

1948 рік. Збільшується кількість учнів, приїжджають нові вчителі.

Білівська школа розміщувалась вже у кількох корпусах: в Ліску – почат-кова школа і в «Глинисках», де донедавна розміщувались шкільні виробничі майстерні. До 1939 року там проживали сестри милосердя із костелу.  Вони лікували і навчали жителів с.Біла.

Ще один корпус школи був розміщений в центрі села, де сьогодні знаходиться сільська рада і відділення зв’язку.

На Проборстві, яке належало священникам греко-католицької церкви, був дитячий будинок, де діти – сироти навчались і проживали. З 1952 року це  один із корпусів школи, а під час літніх канікул – приміщення табору праці і відпочинку для школярів. Із круглодобовим перебуванням

Потім діти навчались ще у одному приміщенні, новозбудованому – в центрі села   недалеко від Проборства. І корпус школи, що була по вулиці Бенедова, де нині проживає сім”я Бобко, був переведений у перебудоване і добудоване двоповерхове приміщення, яке згодом стали називати головним корпусом. Там розміщувались кабінети: фізики, хімії, історичний, математичний, біологічний, кабінет директора, учительська, а на горищі – велика лаборантська, де були зібрані всі  карти, таблиці, унаочнення. Для школярів найтяжчими були сходи на другий поверх, що вели в кабінет директора і учительську.Учні школи брали активну участь у громадському житті школи, разом із учителями виступали перед жителями села.

 

Навчання у Білівській школі велось у дві зміни у всіх трьох корпусах, назріла проблема будівництва нової школи.   У 1967р. у Білівській середній школі навча-лися 584 учні, у вечірній школі сільської молоді- 65 учнів, у Лісоць-кій початковій школі – 60 учнів., працювало 33 учителі .

Нове приміщення школи розпочали будувати у 1964 році.

На кошти держави і пожертви односельчан, будівництво було завершено у 1974 році.

У серпні 1974 року урочисто відкрила двері новозбудована Білівськаа школа. Вчителі і учні з трепетом серця переступали поріг нової красуні.-школи.


Вчителі і учні працювали над закладанням дендропарку, який почали освоювати в 1974 році на площі 0,5га, біля школи. Вчителі-біологи Лопатинська Д.К. і Лаврик Г.В. згадують, що в дендрарію прижилось біля 60 видів дерев та кущових порід.

За час існування нового приміщення школа випустила  1400  випускників.

Нива життя неосяжна. І на ній постають постаті випускників нашої школи. Ковбасюк Борис- випускник 60-х років, знаменитий лікар-нейрохірург, професор у м.Житомирі.

Кутень Степан – випускник 70-х років, працівник науково-дослідного інституту м.Львів, військовий перекладач в минулому, а нині пенсіонер Михайло Мацьків


Випускник 1976 року Поліщук О.П. – доцент кафедри хімії Львівського державного університету, Франків Євстахій –завідувач кафедри фізичного виховання, доцент Рівненського державного гуманітарного університету, редактор газети «Вільне життя» Петро Федоришин, директор Львівського залізнодорожного училища Петро Базишин., лікар м. Дніпропетровська Когут І.В, ветлікарі  - Боднар В.П., Боднар О.П, інженер Г.Чернявський, І.Гикавий, П.Бараник, адвокат Бандура Мирослав та ще багато видатних особистостей. Працюють у школі і сьогодні її випускники: Онищук О.Р., Савицька Н.М., Боднар В.П Волянська Г.А.., Цюпак Г.С., Чуба П.Я., Кульба СА, Нагірна О.О, Божагора ГА., Острійчук О.М.

Багатий і Золотий фонд нашої школи: 20 випускників 1991-2011р.р.,

Срібний :22 випускники 1966-2006р.р.

Ось така коротенька історія нашої школи за її 100-літній період існування.


Copyright Sergiy Kotsan © 2017
BY S.Kotsan
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz